Вовки мають змінену імунну систему, подібно до онкохворих, які проходять променеву терапію.
Нові дослідження показують, що популяція вовків, які живуть у Чорнобильській зоні відчуження (ЧЗВ), генетично відрізняється від їхніх побратимів за межами регіону. Примітно, що опромінені вовки, схоже, розвинули захисні мутації, які підвищують їхні шанси вижити після раку.
Популяції вовків, як і інших тварин, стрімко зросли в ЧЗО України з того часу, як ця територія була покинута після сумнозвісної ядерної катастрофи 1986 року. За відсутності людей, дика природа отримала можливість процвітати, не порушуючи людської діяльності.
Однак, щоб насолоджуватися цією свободою, тваринам доводиться стикатися з кричущою проблемою радіації. Зрештою, саме через неї люди покинули цей світ.
Щоб зрозуміти, як ці тварини виживають всупереч обставинам, Кара Лав, еволюційний біолог та екотоксиколог з Прінстонського університету, вже десять років вивчає чорнобильських вовків.
У 2014 році Лав та її колеги вирушили до ЧЗО і взяли у вовків зразки крові, щоб зрозуміти їхню реакцію на радіацію, що викликає рак. На деяких з них також надягли радіонашийники, щоб зібрати інформацію про їхнє місцезнаходження та рівень опромінення.
“Ми отримуємо дані в режимі реального часу про те, де вони перебувають і скільки [радіації] зазнають”, – сказала Лав у своїй заяві.
Дослідження показало, що вовки в ЧЗО піддаються впливу радіації понад 11,28 мілірентген щодня протягом усього свого життя – це більш ніж у шість разів перевищує допустиму норму для людей.
Дослідники також відзначили, що у вовків змінена імунна система, подібно до пацієнтів, які проходять променеву терапію від раку. Крім того, генетичний аналіз припускає, що частини геному вовків розвинули певну стійкість до раку.
Подібні результати були виявлені серед сотень напівдиких собак, які мешкають у ЧЗО. У 2023 році вчені виявили, що чорнобильські безпритульні собаки генетично відрізняються від домашніх собак, які живуть в інших частинах світу.
Відкриття Любові може мати наслідки і для здоров’я людей. Лав сподівається використати результати дослідження для виявлення захисних мутацій, які підвищують шанси людей на виживання після раку.
На жаль, пандемія COVID-19 та війна з росією, що триває, завадили Лав та її колегам повернутися до ЧЗО. Невідомо, чи зможуть вони повернутися і коли.
“Наш пріоритет – забезпечити максимальну безпеку для людей і співробітників, які там перебувають”, – сказала Лав.
Нове дослідження було представлено минулого місяця на щорічній зустрічі Товариства інтегративної та порівняльної біології в Сіетлі, штат Вашингтон.
