Команда під керівництвом дослідників з Ексетерського університету у Великій Британії проаналізувала дані про 1107 людей віком понад 40 років без діагнозу деменції, зіставивши когнітивні здібності з їхніми музичними здібностями, незалежно від того, чи грали вони на музичному інструменті або співали в хорі, а також їхні звички до прослуховування музики.
Аналіз показав “значно кращі показники” робочої пам’яті та виконавчої функції у тих, хто грав на музичному інструменті, а також асоціації між співом та виконавчою функцією, загальними музичними здібностями та робочою пам’яттю. Не було виявлено еквівалентного покращення на основі звичок слухати музику.
“Ряд досліджень вивчав вплив музики на здоров’я мозку, – каже Енн Корбетт, когнітивний психолог з Університету Ексетера. “Загалом, ми вважаємо, що заняття музикою може бути способом використання спритності та стійкості мозку, відомих як когнітивний резерв”.
Ідея когнітивного резерву є саме такою, як вона звучить – буфером проти наслідків старіння. Вважається, що люди з більшим когнітивним резервом, частково сформованим завдяки вибору способу життя та активності, менш схильні до таких захворювань, як хвороба Альцгеймера.
Попри сильні зв’язки, показані тут, вони не доводять причинно-наслідковий зв’язок; інші фактори також можуть бути в грі. Наприклад, люди з вищими доходами можуть дозволити собі як уроки музики, так і якісніше харчування, і саме дієта може бути причиною покращення роботи мозку.
Однак цілком логічно, що гра на музичному інструменті допомагає підтримувати мозок у тонусі, і цей зв’язок був виявлений у кількох попередніх дослідженнях, що підвищує ймовірність того, що тут щось відбувається.
“Хоча для вивчення цього взаємозв’язку потрібні додаткові дослідження, наші результати вказують на те, що популяризація музичної освіти може стати цінною частиною ініціатив громадської охорони здоров’я з просування захисного способу життя для здоров’я мозку, так само як і заохочення літніх людей повернутися до музики в подальшому житті”, – говорить Корбетт.
Якщо ви думаєте про те, щоб навчитися грати на музичному інструменті – або, можливо, повернутися до нього – когнітивний імпульс був найвищим, коли мова йшла про клавіатуру, причому ті, хто брязкав слоновою кісткою, загалом демонстрували набагато кращі результати в усіх трьох завданнях на робочу пам’ять.
На всіх інструментах продовження гри в подальшому житті призводило до збільшення переваг.
Одним з людей, з якими зв’язалися дослідники, був 78-річний Стюарт Дуглас з Корнуолла у Великій Британії, який грає на акордеоні в групі. Він підтримав ідею про те, що регулярна гра на інструменті може зберегти гостроту розуму в подальшому житті.
“Ми регулярно граємо в кафе пам’яті, тому бачили, як наша музика впливає на людей із втратою пам’яті, і, оскільки ми самі літні музиканти, ми не сумніваємося, що продовження занять музикою в старшому віці відіграє важливу роль у збереженні здоров’я нашого мозку”, – каже Дуглас.
