Космічний телескоп “Хаббл” виявив найменшу планету за межами нашої Сонячної системи, яка містить водяну пару в атмосфері – “знакове відкриття”, яке наближає астрономію на крок до опису подібних до Землі світів.
Планета GJ 9827d, діаметром приблизно вдвічі більша за Землю, обертається навколо червоної карликової зірки на відстані 97 світлових років у сузір’ї Риб. Про це йдеться у заявах НАСА та Європейського космічного агентства (ЄКА), опублікованих у четвер.
Команда дослідників розглядає два сценарії: або планета є “міні-Нептуном” з багатою на водень атмосферою, насиченою водою, або це тепліша версія супутника Юпітера – Європи, яка містить під своєю корою вдвічі більше води, ніж Земля.
“Планета GJ 9827d може складатися наполовину з води, наполовину з каменю, – каже Бйорн Беннеке з Монреальського університету, який був одним із керівників дослідження. “І там буде багато водяної пари на вершині якогось меншого кам’янистого тіла”.
“Досі нам не вдавалося безпосередньо виявити атмосферу такої маленької планети. І зараз ми поступово входимо в цей режим”, – додав він.
Протягом трьох років Хаббл спостерігав за планетою під час 11 транзиентів, або подій, під час яких вона перетинала свою зірку.
Під час транзиентів зоряне світло фільтрується крізь атмосферу планети, що дозволяє астрономам використовувати інструменти Хаббла для аналізу патернів кольорів (довжин хвиль), які дозволили виявити характерні ознаки молекул води.
Навіть якщо GJ 9827d має багату на воду атмосферу, її гаряча, подібна до венеріанської, температура у 800 градусів за Фаренгейтом (425 за Цельсієм) зробила б її непридатним для життя паровим світом.
Тим не менш, відкриття Габбла прокладає шлях до майбутнього вивчення GJ 9827d і подібних планет, особливо за допомогою космічного телескопа Джеймса Вебба, який може використовувати свої інфрачервоні зображення з високою роздільною здатністю для пошуку інших атмосферних молекул, включаючи вуглекислий газ і метан.
“Вода на такій маленькій планеті – це знакове відкриття”, – додала співкерівник дослідження Лаура Крейдберг з Інституту астрономії Макса Планка в Німеччині.
“Воно як ніколи наближає нас до опису дійсно схожих на Землю світів”.
