Вчені намагаються знайти доісторичне коріння царя епідемій.
Зовсім непросто з’ясувати, коли ж уперше вірус інфлюенци почав поширюватися у тваринному світі. Історики медицини припускають, що людство страждає від епідемій грипу вже понад 1000 років.
“Що стосується більш ранніх періодів історії, нам не вистачає даних для того, щоб говорити з високим ступенем достовірності”, ? шкодує Девід Моренс із Національного інституту алергії та інфекційних захворювань. ? Власне, точно стверджувати можна лише про епідемію “іспанки” 1918 року, оскільки зберігся штам вірусу. Історія грипу до двадцятого століття ? це область припущень і добре обґрунтованих здогадок”.
Вивчаючи спалахи епідемій протягом останнього століття, Моренс дійшов висновку, що, з 95% вірогідності, людство стикалося з грипом ще в 1510 році н.е. Ступінь його впевненості падає до 80%, коли йдеться про прояв інфлюенци в районі 800-х років. “Цілком імовірно, що епідемія 590 року теж була спалахом грипу, але знову ж таки ? абсолютно ніякої впевненості”.
Але там, де історія науки безсила, може допомогти вірусологія. Михайло Воробей з Університету штату Аризона займається порівнянням ДНК грипу з геномами споріднених вірусів з метою побудувати свого роду еволюційне дерево інфлюенци. Вдалося з’ясувати, що у царя епідемій був, безсумнівно, спільний предок з інфекційною анемією лососевих.
Виникає питання, коли ж розділилися інфлюенца і анемія лосося? Відповідь дати непросто. Річ у тім, що вірусні геноми мутують набагато швидше, ніж ДНК тварин, зокрема тому, що не втрачається час на виправлення помилок у реплікації. “Уявіть собі, ніби хтось швидко друкує повідомлення електронною поштою із заплющеними очима й одразу надсилає його, ? наводить порівняння Михайло Воробей і продовжує. ? Віруси грипу постійно мутують із величезною швидкістю”.
Однак деякі ключові частини вірусного геному зберігаються без змін. Раніше Воробей брав участь у відкритті родичів ВІЛ, які ізольовано розвивалися на острівцях біля берегів африканського континенту протягом 10 000 років. За весь цей час вірусні ДНК здебільшого зберегли початковий вигляд. Дослідникам вдалося також довести проникнення одного з родичів ВІЛ у геном тхора ? понад вісім мільйонів років тому.
На жаль, подібних доказів походження інфлюенци поки не знайдено. Цілком можливо, що його спільний предок з анемією лососевих був відомий ще за часів динозаврів. Дослідження еволюційного дерева грипу тривають.
