Найбільша група шимпанзе розкололася і почала війну

У національному парку Кібале в Уганді науковці зафіксували рідкісний випадок: найбільша відома група диких шимпанзе розкололася на два ворожі табори і протягом років вела смертельний конфлікт. Події, які дослідники вже назвали “громадянською війною”, стали першим детально задокументованим прикладом такого типу розпаду в межах однієї спільноти, розповідає NNews.

Що сталося

Розкол, який тривав роками

Дослідження, опубліковане в журналі Science, описує події в групі Ngogo, за якою спостерігали понад 30 років. Близько 2015 року одна велика спільнота почала ділитися на два кластери — Західний і Центральний.

Спочатку це виглядало як звичайна зміна соціальних зв’язків. Але згодом взаємодія між групами зникла повністю.

Від співіснування до ворожнечі

Колись тварини разом пересувалися, харчувалися та доглядали одне за одним. Після розколу ці контакти припинилися. Межа між групами стала територією постійних патрулів і сутичок.

Дослідники зафіксували, що саме менша Західна група першою почала атаки, попри чисельну перевагу Центральної.

Ескалація насильства

З 2017 року конфлікт перейшов у відкриті напади. Були зафіксовані смертельні атаки на дорослих особин, а згодом — і на дитинчат.

За даними дослідників, у 2021 році спостерігали випадки викрадення та вбивства дитинчат, що стало найжорсткішим етапом конфлікту.

Чому це важливо для науки

У статті наголошується: такі розпади в межах однієї групи у шимпанзе трапляються надзвичайно рідко — приблизно раз на кілька сотень років.

Науковці пов’язують конфлікт не лише з ресурсами, а й зі складністю соціальних зв’язків у великій спільноті, де близько 200 особин.

Контекст: що було раніше

Подібні явища вже фіксувалися. Найвідоміший випадок описала приматолог Джейн Гудолл у 1970-х роках у Танзанії, коли група шимпанзе також розкололася і вела багаторічний конфлікт.

Тоді це стало першим шокуючим доказом того, що “війна” можлива і серед тварин.

Що це означає

Дослідники підкреслюють: причини людських конфліктів часто пояснюють політикою чи ідеологією, але приклад шимпанзе показує інший механізм — розпад соціальних зв’язків.

Це може допомогти по-новому подивитися на те, як виникають групові конфлікти у людей: іноді вирішальним є не ідея, а поступове руйнування взаємин.

Цікавий факт

Генетичні оцінки свідчать, що подібні “розпади” у шимпанзе трапляються настільки рідко, що можуть відбуватися раз на 500 років у межах популяції.

У підсумку

Це дослідження змінює уявлення про причини колективного насильства. Воно показує, що глибокі соціальні розриви можуть бути не менш потужним тригером конфлікту, ніж ресурси чи зовнішні загрози.