Український скелетоніст Владислав Гераскевич не вийшов на старт першого заїзду на Олімпійських іграх-2026. Причина — заборона Міжнародного олімпійського комітету на використання так званого «Шолома пам’яті». Рішення про відсторонення підтвердили офіційні особи змагань.
Що сталося перед стартом
Напередодні заїзду спортсмен отримав попередження про неможливість використання шолома, який МОК розцінив як такий, що порушує правила. Йдеться про інтерпретацію статті 50 Олімпійської хартії — положення, яке обмежує політичні заяви чи демонстрацію символіки під час Ігор.
У день змагань Гераскевич опублікував заяву, в якій наголосив, що не прагнув конфлікту, однак вважає трактування правил дискримінаційним. Він також звернувся до МОК із закликом скасувати заборону, перепросити за тиск та підтримати український спорт.
Позиція спортсмена
У своєму зверненні Гераскевич підкреслив, що головною метою було привернути увагу до українських спортсменів, які загинули. Водночас він зауважив, що сам скандал відволікає увагу від змагань та інших учасників.
Спортсмен просив надати відповідь до початку стартів зі скелетону, однак рішення журі було іншим.
Рішення журі та наслідки
Після оновлення інформації стало відомо, що відповідні органи змагань ухвалили рішення про дискваліфікацію через порушення правил щодо вираження позиції атлетами. Про це повідомив Сергій Захарченко, зазначивши, що спортсмена зняли зі стартлисту.
Таким чином, український скелетоніст не взяв участі у першому заїзді. Ситуація суттєво вплинула на перебіг змагань для української команди.
Контекст
Стаття 50 Олімпійської хартії неодноразово ставала предметом дискусій, оскільки визначає межі допустимих заяв спортсменів під час Олімпіади. У цьому випадку трактування правил призвело до фактичного відсторонення українського представника від старту.
Багато хто вже підтримав українського спортсмена, включаючи Олега Гороховського. Він звернувся до українського бізнесу у своєму телеграм каналі.
“Я б дуже хотів, щоб інші бізнеси також долучилися й теж виплатили Владиславу грошову премію. Це було б правильно. Спортсмени присвячують своє життя досягненню результату. Владислав пожертвував своєю метою заради справедливості та правди. Хіба це менш цінно для нас, ніж золота олімпійська медаль?
За золото нашим спортсменам виплачують 125 тисяч доларів. Невже ми не можемо вручити йому своє «золото» самі? Адже він точно цього заслуговує. Подумайте, будь ласка”
