Мавпи, інфіковані Еболою, можуть бути вилікувані таблетками, згідно з новим дослідженням, опублікованим у п’ятницю, яке може прокласти шлях до більш доступних і практичних методів лікування для людей.
Вперше виявлена у 1976 році, Ебола, ймовірно, перейшла від кажанів і є смертельним вірусним захворюванням, що передається через прямий контакт із біологічними рідинами, спричиняючи сильні кровотечі та відмову органів.
Через те, що спалахи захворювання переважно відбуваються в країнах Африки на південь від Сахари, фармацевтичні компанії не мали фінансових стимулів для розробки ліків, а нерегулярний характер епідемій ускладнював клінічні випробування.
Вакцину було широко схвалено лише у 2019 році, а два внутрішньовенні антитіла, які покращують результати лікування, вимагають дорогого зберігання в холодних умовах і складні у застосуванні в найбідніших регіонах світу.
“Ми прагнемо створити щось більш практичне, просте у використанні, що могло б допомогти запобігти, контролювати та стримувати спалахи”, – розповів AFP вірусолог Томас Гайсберт з Техаського університету медичних наук у Галвестоні, який очолював нове дослідження, опубліковане в Science Advances.
У своєму експерименті Гайсберт та його колеги протестували противірусний препарат Обелдезивір – пероральну форму внутрішньовенного Ремдезивіру, який спочатку був розроблений для боротьби з COVID-19.
Обелдезивір є “інгібітором полімерази”, що блокує фермент, необхідний для розмноження вірусу.
Команда дослідників заразила резусів та макак-крабоїдів високою дозою варіанту Макона вірусу Ебола.
Через день після зараження десять мавп отримували Обелдезивір у вигляді таблетки щодня протягом десяти днів, тоді як три контрольні мавпи залишилися без лікування і загинули.
Обелдезивір захистив 80% макак-крабоїдів та 100% резусів, які біологічно ближчі до людини.
Препарат не тільки очистив кров мавп від вірусу, а й активував імунну відповідь, сприяючи виробленню антитіл та запобігаючи пошкодженню органів.
Гайсберт пояснив, що, хоча кількість піддослідних мавп була відносно невеликою, дослідження має високу статистичну значущість, оскільки тварини отримали надзвичайно високу дозу вірусу – приблизно у 30 000 разів більшу за смертельну дозу для людини. Це дозволило мінімізувати кількість контрольних тварин та уникнути зайвих смертей.
Дослідник, який працює з вірусом Ебола ще з 1980-х років і є автором відкриття штаму Рестон, зазначив, що одним із найперспективніших аспектів Обелдезивіру є його широкий спектр дії порівняно зі схваленими антитілами, які ефективні лише проти виду Зайр вірусу Ебола.
“Це величезна перевага”, – сказав Гайсберт.
Фармацевтична компанія Gilead наразі проводить клінічні випробування Обелдезивіру на другій фазі для лікування вірусу Марбург – близького родича Еболи.
Гайсберт також наголосив на важливості фінансування з боку Національного інституту здоров’я США, зважаючи на повідомлення про скасування десятків грантів під час адміністрації Дональда Трампа.
“90% фінансування розробки ліків та вакцин проти Еболи та інших екзотичних вірусів надходить від уряду США”, – зазначив він. “Я думаю, що суспільство погодиться, що нам потрібні ліки від Еболи”.
