Хоча Марс – холодна й мертва планета, він має власну природну красу. Це зображення демонструє нам явище, якого ми ніколи не побачимо на Землі.
Марс має лише тонку, розріджену атмосферу, і більшість її (95%) складається з вуглекислого газу. Коли настає марсіанська зима, CO2 замерзає і утворює товстий шар на поверхні в полярних регіонах, залишаючись у стані спокою протягом місяців.
З наближенням весни температура поступово підвищується. Сонячне світло проникає крізь напівпрозорий замерзлий шар CO2, нагріваючи ґрунт під ним.
Підігрітий ґрунт змушує замерзлий CO2 сублімувати у газ, який накопичується під твердим шаром льоду.
Зрештою газ проривається через слабкі місця у кризі, утворюючи гейзери, що розкидають темний матеріал на поверхню.
Гейзери CO2 на Марсі
У жовтні 2018 року камера HiRISE на борту апарата NASA Mars Reconnaissance Orbiter зафіксувала ці гейзери на Марсі. Вона також зробила інші знімки марсіанських гейзерів CO2.
Це зображення HiRISE демонструє темні плями та яскраві точки на піщаних дюнах у північному полярному регіоні Марса. Яскраві точки — це місця, де замерзлий CO2 сублімував у газ і вибухнув, розкидаючи темний матеріал на поверхню.
Деякі гейзери CO2 на Марсі можуть створювати темні плями діаметром до 1 км. Вони викидаються з великою силою і можуть досягати швидкості до 160 км/год.
Іноді такі виверження утворюють під льодом темні ділянки, які нагадують павуків.
Марсіанські “павуки”
Знімок NASA Mars Reconnaissance Orbiter, зроблений 13 травня 2018 року під час зими на Південному полюсі Марса, демонструє льодовий покрив із вуглекислого газу, який навесні починає танути, утворюючи “марсіанських павуків”.
Ці дивні ландшафтні особливості утворюються навесні на Південному полюсі Марса. Вони з’являються, коли замерзлий CO2 перетворюється на газ через підвищення температури.
Науковці називають ці утворення аранеформним (павукоподібним) рельєфом. Вони розташовані групами, надаючи поверхні зморшкуватий вигляд. Дослідники NASA змогли відтворити ці патерни в лабораторних умовах, щоб зрозуміти механізми їхнього утворення.
Модель Кіффера
Процес, який пояснює формування цих структур, отримав назву “модель Кіффера”.
Г’ю Кіффер із Геологічної служби США разом із колегами запропонував цю модель у 2006 році. У своїй науковій статті в Nature вони описали, як утворюються ці CO2-струмені:
“Ми припускаємо, що сезонна льодова шапка формує непроникний, напівпрозорий шар льоду CO2, який сублімує знизу, створюючи високий тиск газу під льодом. Зрештою, цей газ проривається, утворюючи потужні викиди CO2, які розкидають піщинки і формують плями та ерозійні канали.”
Цей механізм не має аналогів на Землі, роблячи Марс унікальним у своїй природній геологічній красі.
Читайте оригінальну статтю.
