Зображення, отримані після відновлення зв’язку, показали Ingenuity на поверхні з пошкодженими роторами, які неможливо відремонтувати.
Після аналізу наявних даних інженери на Землі вважають, що визначили причину аварії.
Для ефективної навігації гелікоптер був оснащений камерою, спрямованою вниз, яка робить знімки поверхні Марса зі швидкістю 30 кадрів на секунду.
Система навігації використовує мітки часу кожного знімка для порівняння того, що камера бачить, з тим, що вона мала б бачити в цей час. Якщо дані не співпадають, гелікоптер вносить корективи у свою позицію, швидкість і нахил.
Камера вибирає на поверхні Марса такі об’єкти, як текстури або камені (а їх на Марсі багато). Але коли гелікоптер піднявся у свій 72-й політ, він опинився в піщаній області кратера Джезеро, де майже не було поверхневих особливостей.
Як стало відомо у травні 2021 року, коли гелікоптер раптово втратив контроль, безперебійна робота цієї камери була вирішальною для здатності Ingenuity визначати свою швидкість. Тоді Ingenuity вдалося відновити контроль.
У січні 2024 року камера не змогла знайти жодних особливостей поверхні для відстеження, тому Ingenuity не зміг визначити, з якою швидкістю він повинен спускатися. Він зіткнувся із землею швидше, ніж потрібно. Це саме по собі не було проблемою; проблема виникла після цього.
Згідно з реконструкцією NASA, сильний удар спричинив нахил і обертання гелікоптера, що викликало стрес у всіх чотирьох роторах, які зламалися в найслабшій точці — приблизно на третині довжини від кінчика кожного леза. Ці пошкодження спричинили вібрацію роторної системи, яка вирвала одне з лез повністю біля його основи, перевантаживши електроніку гелікоптера та обірвавши зв’язок.
Маленький гелікоптер більше не полетить. Але його інші інструменти все ще працюють, що дозволяє отримувати дані як про погоду на Марсі, так і про власне обладнання. Обидва види даних допоможуть у плануванні майбутніх досліджень Марса.
“Оскільки Ingenuity було розроблено як доступний апарат із великими вимогами до обчислювальної потужності, ми стали першою місією, яка використовувала комерційні процесори для мобільних телефонів у глибокому космосі”, — зазначає інженер Тедді Цанетос з JPL.
“Ми наближаємося до чотирьох років безперервної експлуатації, що свідчить про те, що не все повинно бути більшим, важчим і стійким до радіації, щоб працювати в суворих умовах Марса.”
Технічний звіт про аварію має бути опублікований у найближчі тижні.
