Якщо запитати людину, вирощену на Тайвані, де вона відчуває свій гнів, ймовірно, вона вкаже на область голови чи грудей. Якщо ж поставити це питання у Фінляндії, відповідь буде дуже схожа.
Сьогодні в більшості культур люди пов’язують емоції, такі як гнів, з певними частинами тіла.
Однак, подорожуючи в часі в стародавній Месопотамії, ви знайдете, що люди асоціювали гнів з іншими частинами тіла. За результатами нещодавнього аналізу текстів часів 10–7 століття до н.е. в Неоассирійських джерелах, гнів був емоцією, що локалізується в стегнах.
Ще дивніше те, що любов і щастя зазвичай асоціюються з печінкою, страждання — з пахвами, а сексуальне збудження — з щиколотками.
Дослідження, очолюване когнітивним нейробіологом Юхою Лахнакоскі з Науково-дослідного центру Юліха (Німеччина), вивчало тисячі стародавніх текстів з ОРАК (Open Richly Annotated Cuneiform Corpus), систематизуючи терміни емоцій та зони тіла.
Результатом є створення карти тіла для 18 різних емоційних відчуттів, від гніву, любові та заздрості до щастя, гордості й навіть шкодливої радості.
Модерні культури мають схожі «атласи» емоцій. Люди звикли відчувати любов у серці, пристрасть — в низах живота, гнів — у голові, а страх — в животі.
Ці асоціації є досить універсальними, щонайменше в сучасному світі. Дослідження показують, що навіть через різноманіття культур, емоції і тіла людей по всьому світу мають схожі відгуки.
Проте, вивчаючи стародавні тексти, дослідники звернули увагу, що в Месопотамії емоції часто асоціювались з іншими частинами тіла, такими як печінка, коліна, а також щиколотки.
Але таке вивчення мови та емоцій стародавніх культур складне, оскільки багато емоцій можуть мати різні значення в різних контекстах.
Тексти стародавньої культури також не враховують жіночу анатомію, що може вплинути на розуміння емоцій.
Вивчення культурних метафор і дослідження різноманітних виразів по всьому світу допоможуть краще зрозуміти зв’язок між емоціями та фізичними відчуттями в тілі.
Це дослідження було опубліковане в журналі iScience.