Серед схованки блискучих золотих скарбів іберійської бронзової доби пара поіржавілих предметів може виявитися найціннішою з усіх.
Тупий браслет та іржава порожниста півсфера, прикрашена золотом, викувані, як з’ясували дослідники, не з металу з-під землі, а з заліза метеоритів, що впали з неба.
Відкриття, зроблене Сальвадором Ровіра-Льоренсом (Salvador Rovira-Llorens), завідувачем відділу консервації Національного археологічного музею Іспанії, який нині перебуває на пенсії, було оприлюднене в статті, опублікованій у січні, і свідчить про те, що металообробні технології та методи були набагато досконалішими, ніж ми вважали, в Іберії понад 3 000 років тому.
Скарб Вільєни, як називають схованку з 66 переважно золотих предметів, був знайдений понад 60 років тому, у 1963 році, на території сучасного міста Аліканте в Іспанії, і відтоді вважається одним з найважливіших прикладів ювелірного мистецтва бронзової доби на Піренейському півострові та в усій Європі.
Однак визначити вік колекції було дещо складно завдяки двом предметам: маленькій порожнистій півсфері, яку вважають частиною скіпетра або руків’я меча, та єдиному браслету, схожому на торк, що нагадує торк. Обидва мають те, що археологи описують як “залізний” вигляд – тобто, схоже, вони зроблені із заліза.
На Піренейському півострові залізний вік — коли виплавлене на землі залізо почало замінювати бронзу – розпочався лише близько 850 року до нашої ери. Проблема полягає в тому, що золоті матеріали були датовані між 1500 і 1200 роками до нашої ери. Тож з’ясування місця артефактів, що виглядають як залізні, в контексті скарбу Вільєни було чимось на кшталт головоломки.
Але залізна руда в земній корі — не єдине джерело ковкого заліза. По всьому світу існує низка залізних артефактів дозалізного віку, які були викувані з уламків метеоритів. Мабуть, найвідомішим є метеоритний залізний кинджал фараона Тутанхамона, але є й інша зброя бронзової доби, виготовлена з цього матеріалу, і вона дуже високо цінувалася.
Існує спосіб визначити різницю: залізо з метеоритів має набагато вищий вміст нікелю, ніж залізо, викопане із земної землі. Тому дослідники отримали дозвіл від Муніципального археологічного музею Вільєни, де зберігається колекція, ретельно протестувати обидва артефакти і визначити, скільки саме нікелю в них міститься.
Вони ретельно відібрали зразки обох артефактів і піддали матеріал мас-спектрометрії, щоб визначити їхній склад. Попри високий ступінь корозії, яка змінює елементний склад артефакту, результати переконливо свідчать про те, що і півсфера, і браслет були виготовлені з метеоритного заліза.
Це акуратно вирішує дилему, як ці два артефакти узгоджуються з рештою колекції: вони були виготовлені приблизно в той самий період, що датується приблизно 1400-1200 роками до нашої ери.
“Наявні дані свідчать про те, що шапочка і браслет зі скарбу Вільєни на сьогодні є першими двома предметами, пов’язаними з метеоритним залізом на Піренейському півострові, – пояснюють дослідники у своїй роботі, — що сумісно з хронологією пізньої бронзи, до початку широкого виробництва земного заліза”.
Наразі, через те, що об’єкти дуже сильно пошкоджені корозією, результати не є остаточними. Але існують більш сучасні, неінвазивні методи, які можна застосувати до об’єктів, щоб отримати більш детальний набір даних, які допоможуть закріпити висновки, припускає команда.
Результати дослідження були опубліковані в журналі Trabajos de Prehistoria.
