Вперше дослідники виявили муміфіковані рештки шерстистого носорога з великим горбом на шиї. Цей жирний горб, відсутній у всіх інших відомих зразках льодовикової мегафауни, підтверджує дивовижну точність стародавніх печерних малюнків, що зображували носорогів із горбом на спині.
Більше 35 000 років тому доісторичні художники прикрашали стіни печери Шове у Франції точними зображеннями тварин. Хоча їхні зображення шерстистих носорогів викликали підозру, оскільки муміфіковані носороги раніше ніколи не мали горба, нове відкриття вирішило цю загадку. Дослідники знайшли молодого муміфікованого носорога з вічної мерзлоти Якутії, Сибір, віком приблизно чотири роки, з чітко вираженим горбом на шиї та спині.
Шерстистий носоріг вимер близько 10 000 років тому та є далеким родичем білого носорога — єдиного сучасного виду носорогів із горбом. Однак, на відміну від білого носорога, горб шерстистого носорога складався переважно з жирової тканини. Автори дослідження вважають, що наявність горба в цих двох видів є прикладом гомоплазії, тобто схожі ознаки розвинулися незалежно один від одного.
“Це дослідження підтверджує точність численних печерних малюнків палеолітичних художників, які зображували шерстистих носорогів із горбом у ділянці шиї та спини”, — пишуть дослідники. Гістологічний аналіз показав, що горб був, ймовірно, заповнений білими жировими клітинами, які зберігають енергію у вигляді ліпідів. Незрозуміло, чи мали горби лише молоді особини або ж вони зберігалися протягом усього життя носорогів.
Дослідники пропонують два пояснення наявності горба: або він допомагав молодим особинам зберігати тепло, або ж зберігався у дорослих носорогів і відігравав важливу роль у терморегуляції та накопиченні поживних речовин. За зображеннями дорослих носорогів із горбом у печері Шове, дослідники підозрюють, що ця анатомічна особливість була постійною. Попри невизначеність щодо сезонних змін розміру горба, вчені встановили, що найбільші представники мамонтової фауни, такі як шерстисті мамонти та носороги, мали відмінну особливість — жировий горб.
Дослідження опубліковане в журналі Quaternary Science Reviews.
