Червневий проліт космічного апарата BepiColombo в 2023 році поблизу Меркурія допоміг йому зайняти правильну траєкторію для виходу на орбіту найменшої планети Сонячної системи. Це також надало можливість протестувати наукові інструменти місії. Незважаючи на короткий час для збору даних, дослідники отримали дивовижну інформацію про магнітосферу Меркурія.
Магнітне поле Меркурія складне і сильно залежить від близькості до Сонця. BepiColombo складається з двох зондів: Mercury Planetary Orbiter (MPO), керованого Європейським космічним агентством, та Mercury Magnetospheric Orbiter (Mio), розробленого Японським космічним агентством. Під час прольоту 19 червня команда на чолі з доктором Ліною Хадід змогла зробити виміри магнітосфери планети.
«Ці прольоти дуже швидкі; ми перетнули магнітосферу Меркурія приблизно за 30 хвилин, рухаючись від сутінків до світанку на висоті лише 235 км над поверхнею планети», – зазначила доктор Хадід. «Ми змогли взяти зразки частинок, виміряти їхню температуру і рух, що дозволило нам детально вивчити магнітне поле під час цього короткого періоду».
Зібрані дані підтвердили очікування вчених щодо структури магнітосфери, але також виявили деякі несподівані особливості.
«Ми побачили очікувані структури, як-от кордон між сонячним вітром і магнітосферою, а також пройшли через “роги”, що обрамляють плазмовий шар, але нас здивували деякі моменти», – додала Хадід. Зокрема, команда виявила низькоширотну межу, де спостерігалася плазма з широким спектром енергій. Це відкрило нові можливості для дослідження магнітосфери Меркурія за допомогою чутливих інструментів BepiColombo.
У подальших спостереженнях вчені планують вивчити можливе існування кільцевого струму, схожого на той, що оточує Землю. Це явище, яке поки залишається предметом дискусій, може бути ключем до розуміння магнітосфери планети.
Попри технічні складнощі, місія BepiColombo поступово наближається до Меркурія, де продовжить свої дослідження.
Дослідження опубліковане в журналі Nature Communications Physics.
