Марсіанському зонду NASA InSight залишилося працювати два-три місяці на Марсі, після чого він поступово зануриться у вічний сон. Причина банальна — на сонячних панелях осіло так багато марсіанського пилу, що енергії, що виробляється, вже не вистачає для роботи бортових систем зонда. До кінця літа апарат продовжить збір наукових даних, після чого до кінця року припинить будь-яку діяльність. NASA заявило, що продовжуватиме використовувати сейсмометр космічного апарату для реєстрації марсотрусів доти, доки енергія не закінчиться, ймовірно, у липні. Потім польотні диспетчери будуть стежити за InSight до кінця цього року, перш ніж все скасувати.
«Насправді в команді не було надто багато приреченості та зневіри. Ми справді все ще зосереджені на управлінні космічним зондом», — сказав Брюс Банердт із Лабораторії реактивного руху, головний науковий співробітник.
З моменту посадки на Марс у 2018 році InSight зафіксував понад 1300 марсотрусів, найбільший, магнітудою 5, стався два тижні тому.
Це буде другий марсіанський посадковий модуль NASA, втрачений у пилюці: у 2018 році глобальна пильна буря знищила Opportunity. У випадку з InSight пил збирався поступово, особливо за останній рік.
Два інші космічні апарати NASA, які працюють на поверхні Марса — дрон Curiosity і ровер Perseverance — все ще працюють завдяки ядерній енергії. За словами директора з планетарних наук Лорі Глейз, космічне агентство може в майбутньому переосмислити сонячну енергію для Марса, або принаймні поекспериментувати з новою технологією очищення панелей або націлитись на менш штормові сезони.
InSight на цю мить виробляє одну десяту енергії, яку він виробляв після прибуття. Заступник керівника проєкту Замора Гарсія сказала, що у посадкового модуля спочатку було достатньо потужності для роботи протягом однієї години та 40 хвилин, тепер це до 10 хвилин максимум.
Команда InSight очікувала такого великого скупчення пилу, але сподівалася, що поривчастий вітер або пильний вихор можуть очистити сонячні панелі. Цього ще не сталося, попри проходження кількох тисяч вихорів.
«Жоден з них не вразив його достатньо, щоб здути пил з панелей», – сказав Банердт журналістам.
Інший науковий інструмент, що одержав назву «крот», мав закопатися на глибину 5 м під землю, щоб виміряти внутрішню температуру Марса. Але німецький копальник так і не забрався глибше за пів метра через несподіваний склад червоного ґрунту, і на початку минулого року його, нарешті, оголосили загиблим.
