Вперше рубін був вирощений на місці, коли “рубінове насіння” було посіяно в платинове кільце. Цей новаторський підхід може трансформувати ювелірну індустрію, демонструючи, що теоретично більше немає потреби в видобутку для отримання чудових дорогоцінних каменів.
Рубінове насіння, яке використали для вирощування каменю на місці, може бути створене з відходів ювелірних матеріалів, яких у нас вдосталь. Ідея належить ювелірці та науковцю Софі Бунс з Університету Західного Англії (UWE), яка витратила чотири роки на розробку процесу, що перетворює ці відходи на камінь, ідентичний видобутим рубінам.
“Я сподіваюся, що ця інновація покладе край давньому міфу, що лабораторно вирощені коштовності є ‘синтетичними’ або менш цінними, ніж видобуті,” заявила Бунс. “Врешті-решт, ці нео-коштовності ростуть за природними зразками, створюючи вражаючі природні грані, які щоразу будуть різними.”
Бунс сподівається, що її дослідження може започаткувати нову еру “міських видобутих коштовностей”, яка вирішує проблеми як видобутку, так і лабораторного вирощування коштовностей. Хоча видобуток може завдати шкоди навколишньому середовищу через ерозію ґрунту, вирубку лісів та руйнування екосистем, лабораторно вирощені коштовності також мають свої обмеження, оскільки їх створення з нуля є енергозатратним процесом.
Міські видобуті коштовності починаються з шматочків відходів або гриту (невеликі частинки дорогоцінного каміння, які використовуються в промисловості). Потім їх вирощують у печі за допомогою флюсового розчину (хімічної речовини, яка знижує температуру плавлення оксиду алюмінію, з якого складається рубін), створюючи красивий рубін всього за кілька днів.
Кінцевий результат структурно ідентичний видобутим рубінам з тією ж якістю, а найкраще те, що ми вже можемо мати всі відходи, які потрібні, щоб повністю перевести рубінову індустрію на поверхню.
“В теорії, ми маємо достатньо матеріалу на планеті сьогодні, щоб зупинити видобуток,” продовжила Бунс. “Поширюючи це дослідження, я сподіваюся передати владу ювелірам, оскільки техніка достатньо проста для їх впровадження – це не лише для вчених. Я з нетерпінням чекаю на розширення дослідження, вивчаючи інші кольори дорогоцінного каміння та вирощуючи їх у різних металевих структурах.”
“Це абсолютно інноваційний і більш стійкий процес, який може трансформувати те, як ювеліри інтегрують коштовності в ювелірні вироби, процес, що буквально виходить за межі традиційних практик. Зазвичай з пошкодженими каміннями ювеліри повинні різати їх ще менше, що знижує їхню вартість, але цей процес дозволяє використовувати відходи дорогоцінного каміння для вирощування каменів такої величини, яка їм потрібна, на місці в металевих структурах.”
