Щонайменше 11 віслюків було знайдено мертвими в Національному парку Долини Смерті. Хоча цей регіон страждає від спекотної погоди під час найгарячішого літа в історії, екстремальна спека, ймовірно, не є причиною їхньої загибелі (принаймні не напряму).
Національна служба парків (NPS) наразі розслідує причини загибелі віслюків, але вони мають підозри, що винною може бути токсичне цвітіння водоростей у джерелі Owls Hole.
«Мені важко бачити, як страждають тварини. Національна служба парків працює над тим, щоб вилучити диких віслюків з Долини Смерті заради їхньої безпеки та зменшення впливу на місцеву дику природу», — сказав у своїй заяві наглядач Майк Рейнольдс.
Джерело Owls Hole — це застійна водойма в Долині Смерті, що створює ідеальні умови для процвітання водоростей і ціанобактерій, особливо після спекотного літа. У великій кількості ці мікроорганізми можуть виділяти токсини, що шкодять здоров’ю тварин.
NPS встановила знак біля джерела Owls Hole, попереджаючи туристів, що воду не можна пити або торкатися ні людям, ні домашнім тваринам. Вони також радять уникати контакту з тілами загиблих віслюків.
Ці віслюки, також відомі як бурроси, не є корінними мешканцями національного парку і є далекими нащадками африканського дикого осла (Equus asinus) з Північної Африки та Аравійського півострова. Близько 4000 особин у Національному парку Долини Смерті — це всі нащадки тварин, яких відпустили під час золотої лихоманки.
Хоча ці віслюки походять з далеких країв, вони заповнюють екологічну нішу, що виникла наприкінці льодовикового періоду, коли багато з великих тварин Північної Америки вимерли.
Як інвазивний вид, дикі віслюки можуть становити загрозу для місцевої екосистеми. Вони споживають велику кількість рослинності, якої і так мало в пустелі, обмежуючи кількість їжі для місцевих тварин, таких як барани, пустельні черепахи та зерноїдні птахи. Крім того, вони можуть бути дуже територіальними та агресивними, не даючи іншим тваринам доступ до рідкісних джерел води.
Хоча були спроби вилучити інвазивних віслюків, масштабні відлови не проводилися з 2005 року через брак коштів. Управління земельними ресурсами США співпрацювало з NPS для вилучення 43 віслюків в останні роки, а неприбуткова організація Peaceful Valley Donkey Rescue виловила 256 віслюків з парку з 2018 року. Незважаючи на це, популяція залишається досить великою.
Проте віслюки мають природних ворогів. Раніше вважалося, що ці інтродуковані тварини не мають природних хижаків, але дослідження 2022 року показало, що віслюки на південному заході США є здобиччю для пум. Дослідники стверджують, що віслюки та великі коти утворили міцні екологічні взаємини, заповнюючи порожнечу, залишену вимиранням великих тварин і шаблезубих котів наприкінці льодовикового періоду близько 13 000 років тому.
«Наші результати свідчать про те, що спільнота охорони природи повинна надавати пріоритет захисту верховних хижаків і решти великої фауни світу, незалежно від їхнього походження», — роблять висновок дослідники.
