Вчені виявили природну молекулу, яка так ефективно контролює апетит і сприяє зниженню ваги, що може стати конкуренцією для популярних агоністів GLP-1, таких як Оземпік.
Цю молекулу назвали BRP (BRINP2-подібний пептид), і вона діє, активуючи певні нейрони в мозку, подібно до агоністів GLP-1 (глюкагоноподібний пептид-1). Різниця між двома пептидами полягає в метаболічному шляху, яким вони проходять.
Дослідниця патології Лаетіція Коссоло з університету Стенфорда очолила команду, яка розробила програму на основі штучного інтелекту для відкриття ліків під назвою “Peptide Predictor”. Вони використали цю програму для виявлення 373 білків серед тисяч можливих для подальшого дослідження. З цієї кількості вони відібрали 100 пептидів, які можуть впливати на активність мозку, необхідну для регулювання апетиту.
Одним з таких пептидів став маленький BRP, що складається всього з 12 амінокислот.
У лабораторії пептид GLP-1 збільшив маркери активності в інсулінових клітинах людини втричі, тоді як фактор росту збільшив подібну активність в клітинах мозку в 10 разів.
У порівнянні з цим BRP підвищив маркери активності як в нейрональних, так і в інсулін-продукуючих клітинах більше ніж у 10 разів.
Тестування на тваринах показало, що введення BRP мишам протягом години зменшувало кількість споживаної їжі на половину. Подібний ефект спостерігався і у мінісвиней, чиї метаболізм та харчові звички схожі на людські.
Коли ожирілим мишам вводили BRP протягом 14 днів, вони втратили в середньому 4 грами ваги, в основному за рахунок жиру, а не м’язів.
Лікування семаглутидом може спричиняти втрату не тільки жиру, але й м’язів і кісток, що може становити до 20% втраченої ваги. Це викликає питання щодо довгострокового впливу таких препаратів, як Оземпік, на здоров’я серця, але ці ефекти стануть відомі лише з часом.
Агоністи GLP-1 також можуть мати інші неприємні побічні ефекти, такі як нудота та запори. Водночас тестування на тваринах показало, що BRP не викликає цих побічних ефектів і не призводить до втрати м’язів, можливо, тому що молекула активує інші рецептори мозку.
“Рецептори, на які впливає семаглутид, розташовані в мозку, але також і в кишечнику, підшлунковій залозі та інших тканинах”, — говорить дослідник патології Стенфорда Катрін Свенссон.
“Ось чому Оземпік має широкі ефекти, зокрема, уповільнює рух їжі через травний тракт і знижує рівень цукру в крові.”
BRP, натомість, здається, працює в гіпоталамусі, центрі апетиту та метаболізму в мозку, активуючи зовсім інші метаболічні та нейрональні шляхи.
Чи потрапить цей препарат на ринок, залежить від того, як молекула поводитиметься в організмі людини, що невдовзі досліджуватиметься в клінічних випробуваннях.
Ринок препаратів для лікування ожиріння, ймовірно, буде тільки зростати, і вчені прогнозують, що до 2050 року чотири з п’яти американців будуть страждати від ожиріння або надмірної ваги.
Якщо BRP доведе свою безпеку та ефективність, він увійде до все більш заповненого ринку пептидних препаратів для схуднення, таких як Оземпік, Вегові та Тирзепатид.
“Відсутність ефективних ліків для лікування ожиріння в людей була проблемою протягом десятиліть”, — говорить Свенссон.
“Нічого з того, що ми тестували раніше, не може порівнятися з можливістю семаглутиду зменшувати апетит та вагу. Ми дуже нетерплячі дізнатися, чи буде BRP безпечним та ефективним для людей.”