Бджоли, зокрема джмелі, відрізняють цукровий розчин від води ще до того, як його скуштують, показало нове дослідження. Імовірно, при дистанційному визначенні наявності цукру вони орієнтуються на візуальні стимули, як-от невелику відмінність у кольорі рідини. Це відкриття змушує переосмислити підхід до тестувань когнітивних здібностей бджіл, у яких їх тренують виконувати завдання, використовуючи підсолоджену воду як винагороду. Дослідження опубліковане на bioRxiv.
Чому це важливо для науковців?
Бджоли є одними з найважливіших модельних організмів, на яких вивчають когнітивні здібності безхребетних. У таких дослідах їх часто попередньо тренують пов’язувати якийсь стимул із винагородою у вигляді цукрового сиропу, щоб спонукати їх дістатися до нього, а інший стимул — просто з водою чи гірким розчином хініну. Відтак у фазі тестувань стимули замінюють на інші, виявлення зв’язку яких із винагородою вимагає наявності у тварин досліджуваних когнітивних навичок. Але мало досліджень звертали увагу на те, чи не можуть комахи визначати склад розчинів дистанційно за їхнім виглядом, і в такому разі летіти на стимул не тому, що пов’язали його з винагородою, а тому, що летять безпосередньо на цукор. Перевірити це взялися вчені Університету Регенсбурга.
Як вивчали вміння бджіл?
Вчені провели досліди із одними з найпопулярніших піддослідних комах серед бджіл — земляними джмелями (Bombus terrestris). Вчені відмітили, що при ретельному спостереженні краплі води та цукрового сиропу навіть для людини виглядають по-різному, а для бджіл, які бачать ще й в ультрафіолеті, відмінність може бути ще сильнішою. Тож вчені протестували 90 джмелів на вміння з відстані відрізняти цукровий сироп і воду у вигляді трьох їх джерел, що часто використовуються у дослідах — крапель на площині, просочених рідиною сигаретних фільтрів чи пластикових пробірок із просоченою рідиною ватною кулькою всередині них. Відтак воду і смаколики пропонували комахам на поверхні штучної квітки, щоразу змінюючи їхнє розташування на ній, а також самої квітки на експериментальній арені.
Що показали джмелі у дослідах?
У випадку з краплями джмелі летіли прямо до цукрової води у 60,5 відсотка випадків, тоді як у випадку просочених фільтрів — у 59,2 відсотка випадків. Обидва показники є вищими за ймовірність випадкового вгадування у цих дослідах, яке складало близько 49 відсотків. Водночас у тесті з пробірками джмелі впоралися не надто краще за випадковість. Імовірно, їм було важче розгледіти вміст пробірок, розміщених на непрозорій пластиковій чашці.
Автори вважають, що їхні результати варто врахувати при проведенні наступних експериментів із бджолами, де використовують винагороду у вигляді цукрового сиропу. Потрібно буде перед кожним тестуванням перевіряти, чи не схильні комахи одразу обирати солодку воду, незалежно від стимулів.
Джерело: nauka.ua