Астрономи втратили зірку. Це не недбалість, а можливо, відкриття рідкісної зоряної події в галактиці Андромеди. Червоний надгігант ставав все яскравішим, ніби готувався до вибуху наднової, але раптово потьмянів, зникнувши з поля зору більшості телескопів. Дослідники вважають, що вони могли зафіксувати рідкісну невдалу наднову.
Вважається, що деякі зірки занадто великі, щоб не зазнати невдачі. Можливо, існує діапазон мас, де зірка має всі умови для утворення наднової. Але під час колапсу її ядро швидко перетворюється на чорну діру, без руйнівного вибуху, що розриває зовнішній шар, і без засліплення своєї рідної галактики. Саме тому зірки, здається, зникають. Це пропонований сценарій для зірки M31-2014-DS1, представлений у поки що неперевіреній статті.
У період з 2014 по 2016 рік зірка стала на 50% яскравішою в середньому інфрачервоному діапазоні, а потім поступово тьмяніла в наступні роки. Ця тенденція також спостерігалася в оптичному світлі, перш ніж зірка стала невидимою як в оптичному, так і в ближньому інфрачервоному діапазонах у 2023 році.
Спостереження за допомогою телескопа Хаббл випадково дозволили побачити, як виглядала зірка як до яскравості, так і після неї, у 2022 році. Вона була повністю невидимою в оптичному діапазоні, як і для інших телескопів. У інфрачервоному діапазоні вона мала слабкий сигнал, в 10 000 разів слабший, ніж до цього. Зірки не є вимикачами світла – вони не можуть самостійно вимикатися. Щось мусило статися, і команда припускає, що найкращим сценарієм для пояснення цієї події є невдала наднова.
Команда порівняла цей об’єкт з одним із двох інших кандидатів на невдалу наднову — N6946-BH1, що знаходиться на відстані 22 мільйонів світлових років у галактиці NGC 6946. Цей об’єкт значно віддаленіший, ніж M31-2014-DS1, адже Андромеда знаходиться на відстані 2,5 мільйонів світлових років. Незважаючи на різницю у відстанях, схожість між цими двома подіями підсилює припущення, що дослідники спостерігають невдалі наднові.
Автори пишуть у статті: “виходячи з дивовижних схожостей між M31-2014-DS1 і NGC 6946-BH1, наш аналіз свідчить про те, що ці об’єкти представляють новий клас масивних зоряних смертей, пов’язаних із народженням чорних дір зоряної маси з зірок, позбавлених водню”.
Дослідники ще не виявили рентгенівського випромінювання від цих двох кандидатів, що підтвердило б їхню природу як чорних дір, але вони вірять, що це лише питання часу.