Селен – це життєво важливий елемент, який відіграє ключову роль у підтримці здоров’я людини. Він необхідний для роботи щитоподібної залози, підтримки імунної системи, відновлення ДНК, а також для здоров’я серцево-судинної та нервової системи.
Цей елемент має потужні антиоксидантні властивості, допомагаючи захищати клітини від шкідливих молекул, які можуть пошкоджувати ДНК, білки та клітинні мембрани. Дослідження також свідчать, що селен може мати захисний ефект проти деяких видів раку.
Селен – це мікроелемент, який у невеликих кількостях міститься в живих організмах, ґрунті та рослинах. Організму людини потрібно лише незначна кількість цього елемента – рекомендована добова норма для дорослих становить 55 мкг, а верхня межа – 400 мкг.
Для порівняння, дорослим потрібно від 900 до 10 000 мкг міді на день і від 8 000 до 40 000 мкг цинку. Надлишок або нестача селену може мати серйозні наслідки для здоров’я.
Моя наукова робота у сфері фармацевтичних досліджень разом із колегами спрямована на вивчення потенційного використання селену для посилення ефективності хіміотерапії при лікуванні раку.
Селен був відкритий у 1817 році хіміком Йєнсом Якобом Берцеліусом під час аналізу домішок у партії сірчаної кислоти на заводі у Швеції. Спочатку він вважав, що це телур, але згодом з’ясував, що це новий елемент.
Берцеліус назвав селен на честь давньогрецької богині Місяця Селени через схожість з телуром, який назвали на честь римської богині Землі. Селен існує в органічній та неорганічній формах.
Органічні сполуки містять атоми вуглецю та походять із живих організмів, тоді як неорганічні не містять вуглецю та мають неживе походження. Клітини людини можуть перетворювати одну форму на іншу залежно від потреб організму.
Нестача селену – серйозна проблема для здоров’я, особливо в регіонах із бідними на цей елемент ґрунтами, зокрема в частинах Китаю, Африки та Європи.
Низький рівень селену пов’язаний із хворобою Кешана, яка викликає смертельні ураження серця, та хворобою Кашина-Бека, яка впливає на суглоби та кістки. Крім того, дефіцит послаблює імунітет, підвищуючи сприйнятливість до інфекцій.
Надлишкове споживання селену також небезпечне. Надмірне вживання добавок або вплив селену з навколишнього середовища може викликати селеноз – стан, який супроводжується ламкістю волосся та нігтів, розладами травлення, висипами на шкірі та неврологічними симптомами, такими як дратівливість і втома.
У важких випадках надлишок селену може призвести до відмови органів та смерті. Селен має вузьке терапевтичне вікно – діапазон дозування, який забезпечує ефективність при мінімальних побічних ефектах.
Оптимальні рівні селену зміцнюють імунітет і допомагають боротися з інфекціями та пухлинами, тоді як надлишок може пригнічувати імунну функцію, пошкоджуючи імунні тканини.
Селен також має потенціал у профілактиці та лікуванні раку. Спочатку вважалося, що він може бути канцерогеном, але згодом дослідження показали його захисний вплив на печінку. У 1960-х роках з’явилася гіпотеза про здатність селену запобігати раку, яка отримала підтвердження у 1990-х.
Однак масштабні клінічні випробування дали суперечливі результати. Наприклад, у дослідженні SELECT (2001-2004 рр.) із понад 35 500 учасниками щоденний прийом селену не зменшив ризик раку простати, а у чоловіків із високим рівнем селену навіть збільшив його.
Інше дослідження (1983-1996 рр.) показало, що селен може знижувати ризик раку простати та інших видів раку, але водночас підвищувати ризик немеланомного раку шкіри.
Розбіжності у результатах можуть бути пов’язані з різними формами селену, що використовувалися, а також із відмінностями у вихідних рівнях селену в учасників.
Деякі дослідження в Італії також пов’язують підвищений рівень селену у воді з підвищеним ризиком меланоми.
Моє дослідження зосереджене на вивченні потенціалу селену у підвищенні ефективності хіміотерапії. Сполуки селену, такі як метилселенінова кислота (MSA) та селено-L-метіонін (SLM), показали перспективу у блокуванні білків, що сприяють росту пухлин та резистентності до лікування.
Наші дослідження показали, що MSA знижує рівень білків, пов’язаних із ростом пухлин нирок, а SLM сповільнює ріст пухлин у мишей без токсичних ефектів.
У першій фазі клінічних випробувань поєднання SLM із препаратом акситиніб показало ефективність у лікуванні метастатичного раку нирки з мінімальними побічними ефектами. У понад половини з 27 пацієнтів пухлини зменшилися, а медіана виживаності становила майже 20 місяців.
Правильний баланс селену – запорука здоров’я. Вживання продуктів, багатих на селен, таких як бразильські горіхи, морепродукти, цільнозернові продукти та яйця, допомагає підтримувати оптимальний рівень цього елементу. У регіонах із дефіцитом селену може знадобитися контрольоване приймання добавок.
Баланс між користю та ризиком свідчить про необхідність персоналізованого підходу до вживання селену. Подальші дослідження допоможуть краще зрозуміти багатогранну роль цього мікроелемента у збереженні здоров’я.
Читайте оригінальну статтю.
